ЗМІСТ

ВСТУП ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1:

КОНЦЕПТУАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ І ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ

ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1. Сутність фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент як система управління фінансовими ресурсами підприємства. Необхідність і умови ефективності фінансового менеджменту та умови її досягнення

1.2. Мета фінансового менеджменту. Основні завдання фінансового менеджменту. Забезпечення максимізації прибутку і ринкової вартості підприємства в реалізації кінцевих інтересів його власників

1.3. Функції фінансового менеджменту та їх значення 1.4. Стратегія і тактика фінансового менеджменту. Фінансова політика. Об'єкти і суб'єкти фінансового менеджменту

1.5. Механізм фінансового менеджменту. Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємств. Методи і прийоми фінансового менеджменту

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 2.

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1. Фінансова звітність в системі фінансового менеджменту. Внутрішні та зовнішні споживачі інформації. Вимоги до якості інформації.

2.2. Фінансова звітність підприємства Контрольні запитання, вправи та тести

3

Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 3.

АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ

3.1. Суть, завдання та методи аналізу фінансових звітів підприємства

3.2. Аналіз балансу підприємства 3.3. Аналіз звіту про фінансові результати підприємства 3.4. Аналіз звіту про власний капітал підприємства 3.5. Аналіз звіту про рух грошових коштів підприємства

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 4.

ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ У ЧАСІ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ

4.1. Необхідність і сутність визначення вартості грошей у часі 4.2. Визначення майбутньої вартості грошей 4.3. Визначення поточної (теперішньої) вартості грошей 4.4. Визначення вартості ануїтетів Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2: УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ І

КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА

4

ТЕМА 5. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА

ПІДПРИЄМСТВІ

5.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства

5. 2. Класифікація грошових потоків підприємства та їх характеристика і аналіз. Аналіз грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності

5.3. Звіт про рух грошових коштів. Прямий і непрямий методи складання звіту про рух грошових коштів.

5.4. Поняття чистого грошового потоку. Розрахунок чистого грошового потоку від різних видів діяльності

5.5. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів 5.6. Ліквідний грошовий потік. Розрахунок ліквідного грошового потоку

5.7. Принципи управління грошовими потоками. Прогнозування надходження та вибуття грошових коштів. Розрахунок коефіцієнтів інкасації. Дефіцит і надлишок грошових коштів

5.8. Шляхи поліпшення управління грошовими потоками Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 6.

УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

6.1. Склад і структура активів підприємства. Характеристика загальних основ управління активами підприємства

6.2. Процес формування активів підприємства 6.3. Система основних методів оцінки активів підприємства 6.4. Зміст і завдання управління оборотними активами 6.5. Управління виробничими запасами 6.6. Управління дебіторською заборгованістю. Визначення оптимальної структури дебіторської заборгованості. Забезпечення

5

ефективного контролю за рухом і своєчасним поверненням дебіторської заборгованості. Інкасації дебіторської заборгованості. Методи рефінансування дебіторської заборгованості

6.7 Управління грошовими коштами. 6.8. Управління необоротними активами підприємства. Управління основними засобами, нематеріальними активами

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 7.

ВАРТІСТЬ І ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ

7.1. Сутність капіталу підприємства. Класифікація капіталу. Ви-значення загальної потреби в капіталі. Фактори, що впливають на обсяг капіталу. Власний капітал та його формування. Статутний капітал. Пайовий капітал. Резервний капітал. Нерозподілений прибуток. Управління формуванням власного капіталу.

7.2. Позиковий капітал. Довгострокові фінансові зобов’язання. Короткострокові фінансові зобов’язання. Кредиторська заборго-ваність. Управління позиковим капіталом. Управління кредиторською заборгованістю.

7.3. Вартість капіталу. Вартість капіталу як міра прибутковості. Норма капіталу. Базова концепція визначення вартості капіталу. Визначення вартості власного капіталу. Вартість акціонерного каптану. Оцінка позичок. Оцінка загальної вартості капіталу. Ін-фляція та ринкова вартість капіталу. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу. Фінансовий леверидж. Ефект фінансового левериджу.

7.4. Структура капіталу. Фактори, що впливають на структуру капіталу. Управління структурою капіталу. Оптимізація структурикапіталу. Політика підприємства щодо структури капіталу. Вплив структури капіталу на вартість підприємства.

Контрольні запитання, вправи та тести

6

Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 8.

УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ

8.1 Зміст і завдання управління прибутком підприємства. Системний підхід до управління прибутком. Інформаційна база управління прибутком.

8.2. Управління прибутком від операційної діяльності. Формування прибутку від основної діяльності. Фактори, що впливають на формування прибутку. Зовнішні і внутрішні фактори управління формуванням собівартості. Розрахунок граничної виручки і граничних витрат. Аналіз беззбитковості. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві. Політика максимізації прибутку підприємств. Операційний леверидж.

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3:

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ І АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

ТЕМА 9. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

9.1. Сутність і класифікація інвестицій. Зміст і завдання управління інвестиціями. Види інвестицій. Формування інвестиційної політики

9.2. Форми реальних інвестицій та особливості управління ними. Капітальні вкладення. Види інвестиційних проектів і вимоги до їх розробки. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів. Окупність капітальних вкладень та її розрахунок. Особливості управління інноваційними інвестиціями підприємств. Управління

7

реалізацією реальних інвестиційних проектів. Порядок розробки бюджету капітальних вкладень

9.3. Управління джерелами фінансування капітальних вкладень. Амортизаційна політика підприємства. Використання прибутку. Інструменти довготермінового фінансувати інвестицій. Визначення оптимальної структури джерел фінансування капіталовкладень.

9.4. Фінансова інвестиційна діяльність підприємства. Управління фінансовими інвестиціями. Вкладення коштів у цінні папери. Розміщення коштів на депозитних рахунках, Портфель фінансових вкладень та принципи її формування Методи оцінки інвестиційного портфеля з урахуванням ризику. Диверсифікація інвестиційного портфеля. Ризикові інвестиції (венчурний капітал).

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 10.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

10.1. Економічна сутність фінансових ризиків і їх класифікація. Основні види фінансових ризиків: валютний, депозитний, процентний, інфляційний, інвестиційний, кредитний. Фактори, що впливають на рівень фінансових ризиків. Визначення рівня ризику і його впливу на фінансовий стан підприємства і його прибутковість.

10.2. Зміст управління фінансовими ризиками. Процес їх прогнозування і нейтралізації у фінансовій діяльності підприємств.

10.3. Методи розрахунку ризиків. Економіко-статистичні методи оцінки рівня ризиків. Експертні методи оцінки. Аналогові методи оцінки. Премія за ризик і порядок її визначення.

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю

8

Література ТЕМА 11.

ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

11.1. Місце фінансового планування і прогнозування в ринковій економіці

11.2. Зміст та задачі фінансового планування 11.3. Принципи і методи фінансового планування 11.4. Порядок розробки фінансового плану 11.5. Оперативне фінансове планування Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література ТЕМА 12.

АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

12.1. Поняття банкрутства та його правове забезпечення 12.2. Процедура визнання підприємства банкрутом 12.3. Методи прогнозування банкрутства: західний і вітчизняний досвід

12.4. Механізм фінансової стабілізації підприємства при загрозі банкрутства. Санація, її види, механізм проведення. Фінансове забезпечення ліквідаційних процедур.

Контрольні запитання, вправи та тести Контрольні запитання Проблемні питання Вправи для самостійної роботи Тести для самоконтролю Література КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК ДОДАТКИ

9

ВСТУП

Ефективне управління діяльністю підприємства значною мірою

визначається рівнем розвитку та забезпечення фінансового менеджменту.

В сучасних умовах об'єктивно зростає роль фінансового менеджменту

як комплексу взаємопов'язаних управлінських рішень і заходів на різних

рівнях управління фінансовими ресурсами, спрямованих на підвищення

ринкової вартості підприємства. Вартісно-орієнтовані технології стали

домінуючим фактором прогресивних перетворень у практиці

господарювання зарубіжних і вітчизняних підприємств. Із ними пов'язують

впровадження принципово нових форм і методів управління фінансовими

ресурсами, використання сучасних механізмів фінансового ринку.

Метою вивчення дисципліни “Фінансовий менеджмент” є формування

системи знань з управління фінансами підприємств, операційною та

інвестиційною діяльністю, вивчення стратегії і тактики фінансового

забезпечення суб’єктів господарювання. Фінансовий менеджмент як

навчальна дисципліна формує у студентів систему знань щодо методології та

організації управління грошовими потоками, прибутком, інвестиціями,

активами, фінансовими ризиками, методики визначення вартості капіталу і

оптимізації її структури, набуття практичних навичок аналітичної роботи та

застосування інструментів антикризового керування підприємствами.

Модернізація навчального процесу в руслі вимог Болонської декларації

передбачає впровадження кредитно-модульної системи навчання, значне

збільшення обсягів самостійної роботи студента (до 50-60 %),

індивідуалізацію навчання, що потребує належного науково-методичного

забезпечення навчального процесу. Враховуючи виклики часу, цей

навчальний посібник написано згідно з типовою навчальною програмою

дисципліни «Фінансовий менеджмент», яка включена до нормативної

частини навчальних планів підготовки магістрів і спеціалістів з економіки і

підприємництва з раціональним поділом навчального матеріалу дисципліни

10

на три змістові модулі: концептуально-методичні засади і інформаційна база

фінансового менеджменту, управління фінансово – економічною діяльністю

і капіталом підприємства, інвестиційна діяльність, фінансове планування і

антикризове фінансове управління підприємством.

Кожний розділ навчального посібника складається з двох частин:

теоретичної, та контрольної, де наводиться перелік запитань та контрольних

тестів для перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу

кожного модуля, вправи та проблемні ситуації для самостійної роботи

студентів.

У додатках міститься довідковий матеріал

Зміст навчального посібника композиційно і структурно сприятиме

отриманню ґрунтовних знань, умінь і компетентності в організації вивчення

дисципліни «Фінансовий менеджмент» на новій методичній і технологічній

базі - кредитно-модульній і акумулюючій системі навчання.

Навчальний посібник буде корисним для студентів, магістрів, слухачів

бізнес-шкіл та практиків, які працюють в сфері фінансового менеджменту.

Висловлюємо щиру вдячність вельмишановним рецензентам –

докторам економічних наук, професорам Онищенко Володимиру

Олександровичу, Крушевському Аркадію Володимировичу, Волинському

Георгію Семеновичу за корисні зауваження і поради щодо змісту і методики

викладу матеріалу навчального посібника.

11

ТЕМА 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО

МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1. Сутність фінансового менеджменту. Фінансовий менеджмент

як система управління фінансовими ресурсами підприємства.

Необхідність і умови ефективності фінансового менеджменту та умови її

досягнення

Фінансовий менеджмент як окрема наука виник в розвинутих країнах

на межі XIX і XX ст. з розвитком грошових і товарних ринків та з появою

нагальної потреби у більш детальному обґрунтуванні фінансових операцій

економічними розрахунками. У розвитку західноєвропейського та

американського фінансового менеджменту залежно від предмету й основних

пріоритетів управління фінансами можна виділити такі етапи.

Етапи розвитку фінансового менеджменту як науки у Західній Європі та США

Етапи розвитку Основні пріоритети управління

фінансами 90-ті роки XIX ст. Об’єктивною передумовою розвитку фінансового менеджменту - є стрімкий розвиток товарного ринку і необхідність концентрації капіталу за допомогою фінансових методів та важелів.

Основним предметом вивчення фінансового менеджменту були правові аспекти злиття різних компаній, утворення нових фірм, емісія різних цінних паперів з метою залучення та збільшення капіталу.

Економічний спад в 30-ті роки XX ст. Основним предметом вивчення фінансового менеджменту стали засади антикризового управління фінансами фірм. Значна увага приділялася розробці інструментарію для діагностики імовірності банкрутства оцінці ліквідності активів та механізму регулювання ринку цінних паперів з метою пом’якшення негативних наслідків економічного спаду.

До кінця 50-х років XX ст. Фінансова справа здебільшого викладалась як суто пізнавальний, формально встановлений предмет вивчення.

12

Суттєвий внесок в розвиток концептуально-методологічних засад

фінансового менеджменту внесли зарубіжні вчені, такі, як Дж. Вільямс,

М. Гордон, Дж. Хікс, Ф. Модігльяні, М. Міллер, Г. Марковіц, В. Шарп,

Р. Брейлі, С. Майєрс, Дж. Лінтнер, Дж. Моссін, Ю. Брігхем, Л. Бернстайн,

Л. Гапенські, Дж. ван Хорн, Р. Холт, С. Росс, Б. Коласс, інші. Серед них

Дж. Хікс, Ф. Модігльяні, М. Міллер, Г. Марковіц, В. Шарп – лауреати

Нобелівської премії.

Розвиток основних концептуально-методологічних засад

фінансового менеджменту

Дослідники Основні наукові

роботи

Отримані результати

1 2 3 Дж. Вільямс (J.B. Williams)

J.B. Williams. 1938. The Theory of Investment Value. Cambridge: Harvard University Press.

Запропонував формулу для визначення внутрішньої вартості акції. Свій підхід він побудував на дивідендному доході. Намагаючись уникнути спрощення, він застосував у цьому процесі метод дисконтування і виходив із того, що внутрішня ціна акції дорівнює теперішній (або дисконтованій) вартості всіх майбутніх дивідендів.

М. Гордон (Myron Gordon) (1920 р.н.) –

Gordon, Myron J. 1962. The Investment,

Модель Гордона: вперше застосував метод дисконтованих грошових потоків в

Фінансовий менеджмент як наука прийняття фінансових рішень щодо вибору оптимальної структури активів і пасивів за

критерієм максимізації прибутковості фірми сформувався в середині двадцятого століття в країнах з ринковою економікою за

таких передумов:

- були створені основи загальної економічної теорії ринкового господарства;

- рівень організації виробництва досяг високого розвитку, в основу якого було покладено велике промислове виробництво й колективну форму власності;

- сформувалась ефективна система правових інститутів і ринкова інфраструктура;

- набула розвитку система національних і міжнародних фондових і фінансових посередників;

- посилилась конкуренція на фінансових і товарних ринках; - збільшилась роль інтелектуальної складової в економіці.

13

1 2 3 американський економіст, University of Toronto, Онтаріо, Канада

Financing, and Valuation of the Corporation. Homewood, IL: R. D. Irwin

управлінні фінансами корпорацій для моделювання ціни власного капіталу.

Джон Річард Хікс (John Richard Hicks) (1904- 1989) – англійський економіст, Оксфорд, Великобританія, (Нобелівська премія з економіки - 1972 р.).

Hicks, John Richard. 1939. Value and Capital. An Inquiry into Some Fundamental Principles of Economic Theory. Oxford: Clarendon Press.

Розвинув концепцію вартості грошей в часі. Концепція базується на поняттях ціни капіталу, ризику та інфляції.

Ф. Модігльяні (Franko Modigliani) (1918 - 2003) Massachusetts Institute of Technology (MIT), Кембридж, США - (Нобелівська премія з економіки - 1985 р.). та М. Міллер (Merton Miller) (1923 - 2000) - University of Chicago, Чикаго, США, (Нобелівська премія з економіки – 1990 р.).

Modigliani, Franko, and Merton H. Miller. “The Cost of Capital, Corporation Finance and the Theory of Investment.” American Economic Review 48 (June 1958), pp. 261-96. Modigliani, Franko, and Merton H. Miller «Dividend Policy, Growth and the Valuation of Shared.» Journal of Business 34 (October, 1961), рр. 411-433.

1958 р. – у розвиток теорії структури капіталу, висунуто теорему ММ-1, відповідно до якої на фінансовому ринку вартість акцій корпорацій, тобто «вартість фірми», не залежить від структури її капіталу і визначається нормою капіталізації очікуваного доходу у фірмах її класу. У розвиток теореми 1 згодом з’являються теореми 2 і 3, які поглиблюють і доповнюють першу, потім концепція коригується з урахуванням податків, які виплачує корпорація, і податків з дивідендів і процентів, отриманих за цінними паперами

Г. Дональдсон (Gordon Donaldson) -Harvard Business School, США

Donaldson, Gordon. 1984. Managing Corporate Wealth: The Operation of a Comprehensive Financial Goal System. New York: Praeger. Donaldson, Gordon, and J. W. Lorsch. 1983. Decision Making at the Top: The Shaping of Strategic Direction. New York: Basic Books Publishing Company.

На початку 60-х років Г. Дональдсон розробив концепцію субординації, або послідовності, дій (Pecking Order) джерел формування структури капіталу. Надалі вона перетворюється в теорію ієрархії. Її сутність зводиться до такого: 1) фірми мають насамперед використовувати внутрішні джерела: нерозподілений прибуток та амортизацію;2) частка прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, повинна узгоджуватись з потребами майбутніх інвестицій. Нерозподільна частка прибутку повинна бути такою, щоб могла забезпечити фінансування інвестицій;3) дивіденди характеризуються певною “жорсткістю”, їх неможливо значно знизити або підвищити за умов

14

1 2 3 законодавчої обов’язковості їх нарахування, та з погляду залучення майбутніх інвестицій; 4) при явній необхідності у залученні зовнішніх джерел, має бути така послідовність: банківські позички, випуск конвертованих облігацій і тільки в останню чергу випуск нових акцій.

Г.Марковіц (Harry Markowitz) (1927 р.н.) - City University of New York, Нью Йорк, США (Нобелівська премія з економіки - 1990 р.)

Markowitz H. M. “Portfolio Selection.” Journal of Finance 7 (March, 1952), pp. 77-91. (перша стаття про вибір портфелю)

Теорія оптимального (раціонального) портфеля цінних паперів Г. Марковіца з'явилась на початку 50-х років ХХ століття. Основні положення теорії портфелю: вперше було запропоновано показники виміру ризику цінних паперів. До появи цієї теорії ризик оцінювався інтуїтивно. Показниками вимірювання ризику в теорії є: дисперсія та стандартне (середньоквадратичне) відхилення доходів. Ризик розглядається як можливе відхилення прогнозованих доходів від середньоочікуваної величини.

В.Шарп (William Sharpe) (1934 р.н.) - Stanford University, Стенфорд, США (Нобелівська премія з економіки - 1990 р.).

Sharpe W. F. «Capital Assets Prices: A Theory of Market Equilibrium under Conditions of Risk.» Journal of Finance 19 (September, 1964), рр. 425-442.

Теорія ризику В. Шарпа: Він уводить у наукову термінологію кілька важливих категорій. По-перше, В.Шарп розділив загальний ризик інвестицій у цінні папери на дві частини: ризик систематичний (ввів коефіцієнт � — бета) і ризик несистематичний. По-друге, він розробив Модель оцінювання капітальних активів (Capital Asset Pricing Model — CAPM), на підставі якої корпорація може визначити ціну капіталу, тобто вартість придбання капіталу, необхідного для ведення підприємницької діяльності.

Р.Брейлі (Richard Brealey) та С. Майєрс (Stewart C. Myers), США

Brealey, Richard A. and Stewart C. Myers. 2000. Principles of Corporate Finance, 6th ed. Burr Rige, IL: Irwin McGraw-Hill

Stewart C. Myers “Capital Structure”. The Journal of Economic Perspectives, Vol.15, No.2 (Spring 2001), pp. 81-102

Брейлі і С. Майєрс запропонували теорію компромісу (Tradeoff Theory) для формування структури капіталу. Її сутність полягає в тому, що під час визначення вартості фірми враховуються не тільки податковий захист, а й витрати, яких зазнає корпорація у зв’язку з подоланням фінансових труднощів. На основі порівняння теорій MM і Г. Дональдсона розвивається теорія асиметричної інформації С. Майєрса. Сутність теорії асиметричної інформації полягає в тому, що обсяг, повнота і якість інформації про фінансовий стан корпорації в її менеджерів може істотно відрізнятися від

15

1 2 3 інформації, яку одержують її інвестори. На думку С. Майєрса, для того щоб усунути нерівність доступу до інформації, менеджерам корпорацій слід дбати про поширення сприятливої інформації, тоді інвестори платитимуть за акції корпорації більше. Наприклад, коли компанія підвищує дивіденди й розширює інвестиції, ціна її акцій на ринку зростає і, навпаки, коли дивіденди знижуються, інвестиції скорочуються, а компанія залучає додатково нові зовнішні джерела фінансування, то ціна її акцій падає.

Зарубіжний досвід фінансового менеджменту дає підстави для

висновку, що з його розвитком все більше уваги приділяється:

- пошуку шляхів ефективного використання обмежених фінансових

ресурсів;

- обґрунтуванню напрямків інвестування коштів в активи з найвищим

доходом за мінімального рівня ризику;

- виявленню альтернативних можливостей формування і розподілу

фінансових ресурсів та оцінку їх впливу на загальну вартість капіталу;

- збалансуванню джерел фінансування бізнесу за допомогою позик та

продажу цінних паперів;

- вибору оптимальних схем нарахування дивідендів.

За сторічний період свого існування фінансовий менеджмент значно

розширив коло досліджуваних проблем - якщо при його зародженні він

розглядав в основному фінансові питання створення нових компаній, а

згодом - управління фінансовими інвестиціями і проблеми банкрутства, то в

даний час він включає практично всі галузі керування фінансами

підприємства. Ряд проблем фінансового менеджменту в останні роки

отримали поглиблений розвиток у нових, самостійних областях знань -

фінансовому аналізі, інвестиційному менеджменті, ризик-менеджменті,

антикризовому управлінні підприємством при загрозі банкрутства.

16

Теоретичні положення фінансового менеджменту базуються на

неокласичній економічній теорії, теоріях інституціоналізму,

неоінституціоналізму, лібералізму та теорії управління. Узагальнюючи

основні ідеї зазначених теорій, доцільно виділити такі характеристики, які

визначають суть функціонування сучасного підприємства. Це – існування

складної мережі контактів, довгостроковий характер відносин, діяльність

єдиною «командою», адміністративний механізм координації за допомогою

наказів, інвестування у специфічні активи. Життєвість кожного з підприємств

визначається вимогами економічного середовища і залежить від характеру

змін інституційної структури підприємства.

Рівні інституційної структури підприємства:

Перший підрівень складають традиції, моральні цінності, організаційна

культура, базисом формування яких є соціальні і психологічні чинники. Вони

виступають фундаментом для розвитку другого підрівня неформальних

інститутів, а саме людського, інтелектуального, символічного,

інституційного, соціального капіталів.

Законодавча база держави; внутрішні положення, кодекси та накази

підприємства, стратегія

Людський, інтелектуальний, культурний, символічний,

інституційний, соціальний капітали

Традиції, організаційна культура, моральні цінності, звичаї

Формальні інститути

Неформальні інститути

Традицій, моральні цінності

17

В умовах глобалізації світової економіки, універсалізації світових

інформаційних процесів та ускладнення системи зовнішніх і внутрішніх

Створення ефективної інституційної системи можливе за умов обґрунтованого відбору ефективних норм, в основі яких лежать наступні критерії:

правова і нормативна система повинна сприяти зниженню трансакційних витрат («витрат використання ринкового механізму»), забезпеченню виконання контрактів

Трансакційні витрати: Американський економіст англійського походження Р. Коуз (1910 р.н.) одержав Нобелівську премію (1991) за праці з проблем трансакційних витрат — «Природа фірми» (1937), "Дискусія про граничні витрати" (1946), «Проблеми соціальних витрат» (1960). Коуз вперше визначив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні витрати (витрати на пошук інформації про ціни, попит, необхідних партнерів, укладання контрактів тощо). Це знаменувало появу в інституціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової междисциплінарної науки: поєднання права, економічної теорії та організації. Скорочення трансакційних витрат, а отже підвищення ефективності функціонування економіки, забезпечується існуванням правових норм і їх дотриманням. Зв'язок між юридичними нормами (правами власності) і трансакційними витратами було сформульовано Коузом у його теоремі. Теорема присвячена проблемі зовнішніх ефектів (екстерналій). Так називають побічні наслідки будь-якої діяльності, що стосуються не безпосередніх її учасників, а третіх осіб.

Господарська система — це своєрідно впорядкована система зв'язку між виробниками матеріальних і нематеріальних благ та послуг і споживачами. Координацію цього зв'язку, тобто прийняття рішення, що виготовляти, як виготовляти, для кого виготовляти, можна здійснювати двома способами:

Спонтанний порядок — це

ринок, інформацію про стан якого розпорошено, а пошук її потребує значних витрат.

Ієрархічний порядок - система, коли з одного центру спрямовується низка наказів і доручень. Ієрархічна система має місце в будь-якій фірмі, на чолі ієрархії може бути й держава. У цьому разі виробники не шукають інформації, вони одержують наказ, що

забезпечує скорочення трансакційних витрат. Проте це стосується не кожного централізованого керівництва.

повинні бути чітко визначені та надійно захищені права власника

в умовах високих трансакційних витрат законодавство повинно чітко регламентувати взаємодію контрагентів

18

фінансових відносин суб’єктів господарювання об’єктивною стає потреба у

довгостроковому фінансовому прогнозуванні та плануванні, використанні

нових фінансових інструментів та важелів, розумінні механізму міжнародних

фінансів, розробці спеціальних інформаційних систем підтримки фінансових

рішень. Відповідно, в усьому світі розширюється предмет та ускладнюється

інструментарій сучасного фінансового менеджменту з урахуванням вимог

нового етапу економічного розвитку.

На зміну функціональному підходу, за якого увага окремих фінансових

менеджерів концентрувалась на удосконаленні процесу виконання окремих

управлінських функцій (планування, організація, мотивація і контроль)

відповідно до прийнятої на підприємстві спеціалізації та організаційної

структури управління, приходить системний підхід, за якого ситуація

оцінюється комплексно і всебічно аналізується вплив альтернативних

фінансових рішень на стан фінансової рівноваги економічного суб’єкта в

короткостроковому і довгостроковому періодах.

Для розуміння суті фінансового управління на підприємстві необхідно

визначити базові категорії, які поєднує в собі фінансовий менеджмент.

Це категорії: «фінанси», «фінансові ресурси», «менеджмент».

Фінанси – сукупність економічних

відносин, пов’язаних з формуванням та використанням грошових коштів підприємства

в процесі його господарської діяльності.

Фінансові ресурси – основа фінансів підприємства – сукупність грошових коштів,

що перебувають у розпорядженні підприємств і є джерелом їх виробничого і

соціального розвитку. Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: етапами формування, напрямами

використання, напрямами розподілу прибутку, джерелами формування, формами реалізації.

19

Класифікація фінансових

ресурсів:

Фінансові

ресурси

За етапами

фо

рмування

За

напрямами

використання

За

напрямами

розподілу прибутку

За джерелами

форм

ування

За

формами

реалізації

Набуті (прирощені) – отримані підприємством у результаті його діяльності

Початкові

, з

яким

и підприємство

розпочинає

свою

діяльність

Покриття витрат (в т.ч. сплата відсотків по кредитах банків і по облігаціям,

сплата податків та інші обов’язкових платежів)

Накопичення

Резервний капітал

Фонд споживання

Інші фонди, передбачені статутом підприємства

Власні

внутрішні

Власні

зовнішні

Залучені

Матеріальні активи

Нематеріальні активи

Фінансові активи

Внесок

засновників у

статутний

капітал

Кредити

банків

Амортиза-

ційні

відрахуван

-ня

Статутний

капітал

Кош

ти,

отримані

від

емісії акцій

Кош

ти від

емісії

облігацій,

векселів

, інш

ихборгових

зобов’язань

Нерозподіле

ний

прибуток

Дивіденди

, відсотки

на

цінні папери

інших

емітетнів

Кредиторська

заборгованість

Пайовий

капітал

Дотації,

субсидії,

субвенції, страхові

відш

кодування

Інвестиції

Фонд розвитку виробництва

20

Фінансові відносини підприємств охоплюють обмінні та розподільчі

відносини, що реалізуються в різноманітних грошових потоках. Із руху

грошей розпочинається і завершується кругообіг його капіталу. Протягом

формування цих відносин виникає необхідність у свідомому управлінні

ними.

Фінансова діяльність посідає важливе місце в управління

підприємством, від неї залежить повнота фінансового забезпечення поточної

виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, тому за

головну мету фінансовий менеджмент має:

Отже, успішна діяльність будь-якого підприємства, його життєздатність

протягом тривалого періоду часу залежить від неперервної послідовності

управлінських рішень, що приймають менеджери як індивідуально, так і

колективно.

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ – це система цілеспрямованих дій з управління формуванням, використанням та розподілом фінансових ресурсів підприємства та оптимізації їх обігу, в яку входять:

- Формування і реалізація фінансової політики підприємства, фінансове планування і прогнозування; - Інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства); - Аналіз і контроль фінансово-господарської діяльності підприємства з метою діагностики його фінансового стану, виявлення резервів зниження витрат, збільшення доходів і прибутків; - Оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля” інвестиції; - Поточна фінансово-економічна робота та контроль.

знаходження розумного компромісу між завданнями, що їх ставить перед собою підприємство, і фінансовими

можливостями реалізації цих завдань.

21

Фінансовий менеджмент базується на принципах системності -

полягає у врахуванні взаємодії окремих структурно-функціональних

елементів фінансової системи, всіх її рівнів і підсистем з метою отримання

загального (системного) ефекту від управлінських рішень, а саме системності

планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою

забезпечення їх збалансованості, системності у розробці стратегії і тактики

фінансування, в реалізації запланованих заходів; цільової спрямованості —

орієнтації на цілі й завдання, які ставить перед собою підприємство

(максимізація добробуту власників, підвищення рентабельності, зростання

продуктивності праці, створення позитивного іміджу, запровадження

інновацій, зміцнення конкурентних позицій на ринку, залучення

матеріальних і фінансових ресурсів і т. д.); диверсифікованості

інвестування у двох аспектах: по-перше, інвестування грошових коштів у

різні цінні папери, інвестиційні проекти; по-друге, створення

багатопрофільних підприємств, що займаються різними видами

підприємницької діяльності; стратегічної орієнтованості — орієнтації на

вартісно-орієнтовану стратегію довгострокового розвитку підприємства,

Важливими теоретичними положеннями сучасного фінансового менеджменту є:

- Концепція першочергового значення грошових потоків; - Концепція зміни вартості грошей у часі; - Концепція взаємозв’язку ризику і доходності; - Гіпотеза про ефективність ринків; - Теорія портфелю; - Теорія структури капіталу і дивідендної політики; - Теорія агентських відносин: урахування конфліктних інтересів ринкових агентів.

22

врахування стратегічних планів конкурентів, випереджальне управління

фінансами ресурсами підприємства; варіативності — перспективної оцінки

різних варіантів розвитку фінансової системи підприємства, пошук та

обґрунтування альтернативних фінансових рішень.

1.2. Мета фінансового менеджменту. Основні завдання фінансового

менеджменту. Забезпечення максимізації прибутку і ринкової вартості

підприємства в реалізації кінцевих інтересів його власників

Спільним для усіх підприємств є визначення головної мети

фінансового менеджменту – забезпечення максимізації добробуту

(багатства) власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне

втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства (або його акцій) тобто

одержання максимальної вигоди від функціонування підприємства в

інтересах його власників.

Головна мета фінансового менеджменту конкретизується у системі

цілей, що різняться за ступенем формалізації, пріоритетності і можливостями

кількісної оцінки, а саме:

- максимізація ринкової вартості підприємства;

- максимізація прибутку;

- мінімізація витрат;

- забезпечення рентабельної діяльності підприємства;

- забезпечення зростання обсягу виробництва і реалізації продукції;

- мінімізація фінансових ризиків.

23

Фінансовий менеджмент охоплює три складові:

- операційний менеджмент;

- інвестиційний менеджмент;

- власне фінансовий менеджмент.

В процесі досягнення головної мети

фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:

Забезпечення високої фінансовоїстійкості підприємства в процесі йогорозвитку відбувається шляхом втілення ефективної політикифінансування господарської діяльності підприємства, управлінняформуванням фінансових ресурсів,оптимізації фінансової структурипідприємства.

Оптимізація

грошового обороту і підтримання

постійної

платоспромож

ності

підприємства

досягається

за рахунок

ефективного

управління

грош

овим

и потоками

підприємства

, підтримання

ліквідності його

активів

, забезпеченням

постійної

платоспром

ожності підприємства.

Забезпечення

мінімізації

фінансових

ризиків

реалізується

шляхом

ефективного

управління

фінансовим

и ризиками

, що

передбачає

оцінку

окреми

х видів

фінансових

ризиків,

застосування

превентивних

заходив

і ефективних

норм зовнішнього

та внутрішнього страхування.

Забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин здійснюється за допомогою ефективного управління активами підприємства, оптимізації їх складу, структури, розміру. Важливе значення має скорочення різниці між величиною номінального і реального прибутку, що забезпечується реальним надходженням грошових коштів на підприємство.

24

1.3. Функції фінансового менеджменту та їх значення

З урахуванням комплексного змісту фінансового менеджменту його

функції поділяють на дві основні групи:

СКЛАДОВІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Управління поточною

діяльністю: - управління витратами; - цільове планування прибутку; - бюджетне планування; - оцінка фінансового стану підприємства.

Управління джерелами

фінансування: - структура капіталу; - вартість капіталу; - цінні папери; - дивідендна політика.

Управління підготовкою,

розробленням, оцінкою і реалізацією

інвестиційних проектів: - затрати і вигоди; - критерії оцінки; - вибір альтернатив; - цінність підприємств; - ризики.

Операційний менеджмент

Інвестиційний менеджмент

Власне фінансовий менеджмент

функції фінансового менеджменту як підсистеми,

що управляється

функції фінансового менеджменту як підсистеми управління підприємством

25

Враховуючи функції фінансового менеджменту на підприємстві,

виділяють його наступні напрямки:

ОСНОВНИМИ ФУНКЦІЯМИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Є:

дослідження зовнішнього економічного середовища

розробка фінансової стратегії підприємства

аналіз і планування фінансової діяльності

прийняття рішень з питань оперативної фінансової діяльності

прийняття інвестиційних рішень

взаємодія з іншими контрагентами з питань фінансової діяльності (державними органами, фінансово-кредитними установами, суб’єктами фінансового ринку, іншими підприємствами, фізичними особами)

1. Управління поточною фінансовою діяльністю

підприємства:

- аналіз різних аспектів фінансової діяльності (проведення експрес- і поглибленого аналізу окремих фінансових операцій, аналіз результатів фінансової діяльності окремих дочірніх підприємств, філій і "центрів відповідальності", узагальнення результатів фінансової діяльності організації в цілому й у розрізі окремих її напрямків); - управління формуванням та використанням доходів; - управління утворенням та використанням прибутку; - розробка податкової політики; - розробка амортизаційної політики; - формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень (визначення обсягу і змісту інформаційних потреб фінансового менеджменту, формування зовнішніх і внутрішніх джерел інформації, організація постійного моніторингу фінансового стану організації і кон'юнктури фінансового ринку); - управління грошовими потоками (формування вхідних і вихідних потоків коштів, їхня синхронізація по обсягу і в часі по окремих майбутніх періодах, ефективне використання залишку тимчасово вільних грошових активів); - управління фінансовими ризиками (виявлення основного складу фінансових ризиків, оцінка рівня цих ризиків і обсягу, пов'язаних з ними можливих фінансових утрат, розробка і формування системи заходів щодо профілактики і мінімізації окремих фінансових ризиків, а також їхнє страхування).

26

2. Забезпечення ефективності фінансової діяльності у цілому:

- розробка фінансової стратегії (прогноз кон'юнктури фінансового ринку, формування системи цілей і цільових показників фінансової діяльності на довгостроковий період, визначення пріоритетних задач, розв'язуваних у найближчій перспективі, розробка політики дій по основних напрямках фінансового розвитку і т.д.; - розробка дій щодо запобігання банкрутства підприємства та виведення з кризового стану; планування фінансової діяльності компанії по основних напрямках (розробка системи поточних планів і оперативних бюджетів по основних напрямках фінансової діяльності, різним структурним підрозділам); розробка діючої системи стимулювання реалізації прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності (формування системи заохочення і санкцій у розрізі керівників і менеджерів окремих структурних підрозділів за виконання чи невиконання встановлених цільових фінансових показників, фінансових нормативів і планових завдань); здійснення моніторингу ефективності фінансової діяльності (ефективний контроль за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності (створення системи внутрішнього контролю); керування інвестиціями (формування найважливіших напрямків інвестиційної діяльності, оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і фінансових інструментів і добір найбільш ефективних з них, розробка і формування реальних інвестиційних програм і портфеля фінансових інвестицій, вибір найбільш ефективних форм інвестицій);

3. Управління активами та капіталом підприємства:

- формування активів (розрахунок реальної потреби за видами активів і визначенням їх суми, виходячи з обсягів діяльності підприємства); - формування фінансової структури капіталу (визначення загальної потреби в капіталі, вивчення й аналіз альтернативних джерел формування фінансових ресурсів підприємства); - управління оборотними активами (аналіз і прогнозування тривалості оборотних циклів робочого капіталу); - управління необоротними активами (забезпечення ефективного використання основних засобів, нематеріальних активів); - управління інвестиціями (формування напрямків інвестиційної діяльності підприємства, оцінка реальних проектів); - управління формуванням власних фінансових ресурсів (визначення потреби у власних фінансових ресурсах для реалізації фінансової стратегії підприємства, розробка дивідендної політики); - управління залученими фінансовими ресурсами (визначення вартості залучених коштів, оптимізація співвідношення короткострокової та довгострокової заборгованості).

27

1.4. Cтратегія і тактика фінансового менеджменту. фінансова політика.

об'єкти і суб'єкти фінансового менеджменту

Стратегія – це формування довгострокових цілей фінансового

менеджменту і вибір найбільш оптимальних шляхів їх досягнення.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2. Формування стратегічної мети фінансової діяльності. Для цього визначається:

1) етап життєвого циклу, на якому знаходиться підприємство; 2) форма власності; 3) галузева приналежність; 4) розмір капіталу підприємства; 5) монопольне положення на ринку; 6) виробнича характеристика підприємства, його технологічного циклу.

Досягнення стратегічної мети забезпечується наступними умовами:

1. Достатність капіталу для формування необхідних активів.

2. Оптимальна фінансова структура капіталу.

3. Прийнятний рівень

фінансового ризику.

4. Фінансові інновації (вихід на нові сегменти фінансового ринку, використання нових

фінансових інструментів, проведення нових фінансових операцій).

28

Фінансова політика – це сукупність методів фінансового

менеджменту з організації і використання фінансових відносин на

підприємстві.

СТРАТЕГІЧНІ НОРМАТИВИ

1) середньорічний темп зростання власного капіталу

2) рівень рентабельності власного капіталу

3) співвідношення оборотних і необоротних активів

4) мінімальний рівень ліквідності активів

5) встановлення мінімального значення коефіцієнта автономії

6) співвідношення довгострокових і короткострокових заборгованостей підприємства

7) встановлення нормативу граничного рівня ризику

НАПРЯМКИ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ

1. Формування активів і фінансової структури капіталу. 2. Управління оборотними активами. 3. Управління необоротними активами. 4. Управління власними фінансовими ресурсами (дивідендна політика, емісійна політика, податкова політика). 5. Управління позиковими фінансовими ресурсами. 6. Політика управління фінансовими ризиками.

29

Далі виконується оцінка фінансової стратегії:

оцінюється узгодженість фінансової стратегії із загальною стратегією;

оцінюється внутрішня збалансованість цільових установок і

нормативів;

оцінюється результативність стратегії і прийнятний рівень ризику.

Об’єкт управління фінансового менеджменту – фінансові ресурси підприємства, а також фінансові відносини з приводу формування, використання та розподілу фінансових ресурсів. Суб’єкти управління в системі фінансового менеджменту – власники, фінансові менеджери.

Тактика фінансового менеджменту здійснюється за напрямками:

1. Маркетингові дослідження.

2. Ціноутворення.

3. Орієнтація сегментів фінансового ринку.

4. Забезпечення рентабельності.

5. Збалансованість термінів надходженнягрошових коштів.

30

ФУНКЦІЇ СУБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ ВКЛЮЧАЮТЬ:

відіграє істотну роль і охоплює весь комплекс заходів як по розробці рішень, так і по впровадженню їх у життя. Для того, щоб ця діяльність була успішною, створюються методологія й методика розробки фінансових планів.

Планування

являє собою розробку на довгострокову перспективу змін фінансового стану об'єкта в цілому і його різних частин. Особливістю є альтернативність у побудові фінансових показників, варіантність розвитку фінансового стану об'єкта управління. Керування на основі передбачення цих змін вимагає вироблення у фінансового менеджера певного чуття ринкового механізму, а також прийняття гнучких і швидких рішень.

Прогнозу-вання

складається в об'єднанні людей, які спільно реалізовують фінансову програму на підставі певних правил і процедур. До цих правил і процедур відносяться створення органів управління, встановлення взаємозв'язків між управлінськими підрозділами, розробка норм, нормативів, методик.

являє собою вплив на об'єкт управління, за допомогою якого можна досягти стійкого стану фінансової системи у випадку виникнення відхилень від заданих параметрів. Охоплює головним чином поточні заходи щодо усунення виникаючих відхилень від планових завдань, установлених норм і нормативів.

Регулювання

узгодження роботи всіх ланок системи управління, апарата управління й фахівців, забезпечує єдність відносини об'єкта управління, суб'єкта управління й окремого працівника.

спонукання працівників фінансової служби до зацікавленості в результатах своєї праці

являє собою перевірку організації фінансової роботи, виконання фінансових планів. За його допомогою збирається інформація про використання фінансових коштів і про фінансовий стан об'єкта, виявляються додаткові фінансові резерви, вносяться зміни у фінансові програми. Передбачає аналіз фінансових результатів. Аналіз, у свою чергу, є частиною процесу планування фінансів. Таким чином, контроль є зворотною стороною фінансового планування і повинен розглядатися як його складова частина.

Контроль

Стимулю-вання

Організація

Координація

31

1.5. Механізм фінансового менеджменту. Місце фінансового

менеджменту в організаційній структурі підприємств. методи і прийоми

фінансового менеджменту

Ефективність прийняття управлінських рішень з формування і

використання фінансових ресурсів підприємства забезпечується

формуванням оптимального механізму фінансового менеджменту.

Механізм фінансового менеджменту – це система основних

елементів, які регулюють процес управління фінансовою діяльністю

підприємства.

Механізм фінансового менеджменту включає систему фінансових

методів (фінансове прогнозування, планування, нормування, лімітування,

резервування, система розрахунків, кредитування тощо) та фінансових

важелів (дохід, прибуток, ціна, норма амортизації, ставка податку, валютний

курс, ставка дисконту, відсотки, нормативи фінансових санкцій тощо) та

формується на підставі правового (закони України, постанови Верховної

Ради України, укази Президента України, накази, розпорядження, листи

міністерств і відомств, статутні документи підприємства), нормативного

(інструкції, норми, нормативи, методичні вказівки тощо) та інформаційного

(звітні бухгалтерські та статистичні документи, дані вибіркових

спостережень тощо) забезпеченн